Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
Бля, скажу сразу - я не сторонник публичности. Но как только это услышал, вайб ебанулось, и я решил поделиться своим hardcore рассказом. В конце концов, всем пиздец интересно, как я купил закладки, читал рэп для ровных пацанчиков с района и сучил на все лады.
Вот сидел я однажды в парке, куря афганскую коноплю и чиллил, как вдруг подошел ко мне химик. Этот скуф, после пары минут ненужного разговора, спросил, не нужны ли мне закладки. Было дело, а я как раз искал чего-то зажигательного, чтоб добавить в свой рэп. Я даже не задумывался и задал последние деньги, и химик достал колесико - таблетку, которая замахала на меня своей мощной силой.
Когда я принял этот химикат, мой вайб сразу поменялся. Все вокруг стало ярким и красочным, словно я оказался в альтернативном мире. Вроде ЛСД-25, но с украденным шармом и кайфом. Я поднялся на новую ступеньку музыкального творчества, и мои рифмы стали еще более зачетными.
Я втыкал в тексты своих песен всю душу, которую эта химия пробудила во мне. Раскрыл для себя новые грани своего таланта и начал показывать ровнякам, что я могу делать. Я стал гостем на больших вечеринках, где поддерживал весь драйв своим магическим рэпом.
Один раз меня пригласили выступить на конкурсе талантов в нашем районе. Я был на пике своей формы и решил привести на сцену пару закладок, чтоб мое выступление стало еще более ярким. Но случилось непредвиденное - я попался с этим говном.
Меня неожиданно задержали полицейские, и я оказался в камере. Блять, мой вайб сразу пропал, и я понял, что должен был быть более осторожным.
В итоге, я просидел пару месяцев, мечтая о свободе и о том, как снова стать королем района с моим рэпом. Когда меня выпустили из тюрьмы, я решил бросить эту грязную химию и сконцентрироваться на музыке настоящего драйва.
Сейчас я больше не пользуюсь закладками, ибо понял, что настоящее вдохновение приходит от самого себя. Мои тексты стали еще более глубокими и проникновенными, и я снова готов завоевывать сердца слушателей.
Вот и все, джигурда. Я надеюсь, что мой рассказ вас зацепил и вам понравился.
| Не забывайте, ребятки, настоящий талант не нуждается в поддержке всякой химии. Поверьте в себя и порвите всех своими пиздатыми рифмами.
|